робитися

РОБИ́ТИСЯ, роблю́ся, ро́бишся; мн. ро́бляться; недок.

1. Перетворюватися в кого-, що-небудь.

В кінці літа філоксері виростають крила, вона робиться мушкою, перелітає з садка в садок і кладе на кущах яйця, (М. Коцюбинський);

// Ставати яким-небудь, набуваючи певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду.

З кожним днем життя в циганській халупці робилось тяжчим та тяжчим (М. Коцюбинський);

Кармелюк робився похмурий і мовчазний (В. Кучер);

Під світлом прожекторів чорніша ночі робиться вода (М. Трублаїні);

Тіні надворі робилися довгі, швидкі й скороминущі (Ю. Смолич);

// Ставати ким-небудь, набуваючи певної кваліфікації, якихось навичок, уміння.

– Сказано ж: солдатом не родишся, а робишся... (О. Гончар).

2. безос., кому і без дод. У сполуч. з присл. уживається на позначення виникнення якогось стану людини або природного явища.

Їй робиться і душно, і млосно; щось давить за горло, пориває за серце (Панас Мирний);

І журно так, важенько так робиться чумакові на серці – і дума він невеселую думу... (М. Коцюбинський);

Ніч спускала вечірню теплоту, робилося холодно (Іван Ле).

3. Відбуватися (про яку-небудь дію, подію, природне явище і т. ін.).

Гурій спав. Йому, сердешному, й не снилось, Що дома нищечком робилось (Т. Шевченко);

Тільки перед Різдвом були морози, а тепер таке щось робиться – не то зима, не то погана весна (Леся Українка);

Почав [справник] розмовляти з Окунем про все, що робиться на селі (М. Стельмах);

// з ким. Творитися, діятися.

Горпина стала помічати, що з Петром робиться недобре щось. Все похмурий та смутний ходить (Б. Грінченко);

Капітан зник. Він утік на човні. Бачили б ви, що робилося з хазяїном. Як тигр, літав він по палубі (Ю. Яновський);

// Здійснюватися, виконуватися.

Сяду за діло – нічого не робиться, Стану гадати – чомусь не гадається (П. Грабовський);

Чернишеві хотілося підбадьорити хлопця, але він не знав, як це робиться в таких випадках (О. Гончар);

Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить (Григорій Тютюнник);

Недаремно в народі мовиться, що швидко казка кажеться, та не швидко діло робиться (Ю. Збанацький).

4. тільки 3 ос. Створюватися.

У Христі аж в очах миготіло, голова кругом ходила, дивлячись, як швидко пані мідяним прутиком хапала нитку, в'язала петелечку, в ту петелечку знову втягала нитку і – не знать як – уже робилося дві петелечки (Панас Мирний);

Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (М. Коцюбинський).

5. безос. Є, було бажання, прагнення працювати.

Раз край дороги Влас копиці волочив. Вродило сіно – весело й робилось... (Л. Глібов);

Вночі не спалося, а вдень не робилося. Безладна сітка думок ворушилася в голові (М. Стельмах).

6. Пас. до роби́ти 1, 2.

Дешеві кораблі робляться з американської сосни – від кіля до вершка брам-стеньги [щогли] (Ю. Яновський).

◇ (1) Акце́нт ро́биться (д) див. роби́ти;

(2) На́голос ро́биться (д) див. роби́ти;

(3) Що [ті́льки] ро́биться! – уживається для вираження здивування, захоплення, обурення і т. ін. чим-небудь.

– Господи! що тільки робиться на вигоні! – вскочивши в хату, замість привіту прокричала сусіда (Панас Мирний).