1. Словник української мови у 20 томах

роблений

РО́БЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до роби́ти 1–5.

Данило Харитонович божився, що чобітки роблені “на замовлення”, і божився, аж доки розійшовся базар (П. Панч);

Вже в першому вірші книги [Є. Плужника] звучать мотиви, характерні для всього її змісту чи, точніше, для остаточних висновків, роблених поетом з його роздумів (з наук. літ.);

// ро́блено, безос. пред.

Російська армія закопалась у землю. Старі – з чотирнадцятого року – окопи заглиблено до двох метрів, .. бліндажі пішли у підґрунтя на три, накати роблено тепер тільки в чотири шари (Ю. Смолич).

2. у знач. прикм. Позбавлений природності; удаваний.

По його зітханню, робленому, нещирому, я вгадую, що він мав казати щось гостре, цікаве (С. Васильченко);

Обличчя самурая розпливається в роблену посмішку (О. Довженко);

Який же він неприємний, цей нахаба .. Все в ньому роблене – самовпевнена пихатість, зухвала настирливість, солодова улесливість (А. Хижняк);

// Позбавлений щирості, відвертості; нещирий.

В неї на виду, на очах не щире клопотання, не щире жалкування, а якесь роблене... (І. Нечуй-Левицький);

– По правді сказавши, Доро, – ..мені твоя .. приязнь до тої дівчини видається потрохи робленою (О. Кобилянська);

// Штучний, ненатуральний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роблений — ро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роблений — див. фальшивий Словник синонімів Вусика
  3. роблений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до робити 1-5). || безос. присудк. сл. роблено. 2》 у знач. прикм. Позбавлений природності; удаваний. || Позбавлений щирості, відвертості; нещирий. || Штучний, ненатуральний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роблений — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. роблений — Ро́блений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. роблений — РО́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роби́ти 1-5. Данило Харитонович божився, що чобітки роблені «на замовлення», і божився, аж доки розійшовся базар (Панч, В дорозі, 1959, 13); Вже в першому вірші книги [Є. Словник української мови в 11 томах
  7. роблений — Роблений, -а, -е 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. Словник української мови Грінченка