1. Великий тлумачний словник сучасної мови

роблений

ро́блений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до робити 1-5).

|| безос. присудк. сл. роблено.

2》 у знач. прикм. Позбавлений природності; удаваний.

|| Позбавлений щирості, відвертості; нещирий.

|| Штучний, ненатуральний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роблений — ро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роблений — див. фальшивий Словник синонімів Вусика
  3. роблений — РО́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роби́ти 1–5. Данило Харитонович божився, що чобітки роблені “на замовлення”, і божився, аж доки розійшовся базар (П. Панч); Вже в першому вірші книги [Є. Словник української мови у 20 томах
  4. роблений — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. роблений — Ро́блений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. роблений — РО́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роби́ти 1-5. Данило Харитонович божився, що чобітки роблені «на замовлення», і божився, аж доки розійшовся базар (Панч, В дорозі, 1959, 13); Вже в першому вірші книги [Є. Словник української мови в 11 томах
  7. роблений — Роблений, -а, -е 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. Словник української мови Грінченка