робітфаківський
РОБІТФА́КІВСЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до робітфа́к і робітфа́ківець;
// Належний робітфаківцю.
Тепер вона отут перед ним – в пристойному одязі з робітфаківським квитком у кишені, – ця квола білява дівчина... (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- робітфаківський — робітфа́ківський прикметник Орфографічний словник української мови
- робітфаківський — РОБІТФА́КІВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до робітфа́к і робітфа́ківець; // Належний робітфаківцю. Тепер вона отут перед ним — в пристойному одязі з робітфаківським квитком у кишені, — ця квола білява дівчина… (Сміл., Зустрічі, 1936, 24). Словник української мови в 11 томах