робітфаківський

РОБІТФА́КІВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до робітфа́к і робітфа́ківець;

// Належний робітфаківцю.

Тепер вона отут перед ним — в пристойному одязі з робітфаківським квитком у кишені, — ця квола білява дівчина… (Сміл., Зустрічі, 1936, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робітфаківський — робітфа́ківський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. робітфаківський — РОБІТФА́КІВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до робітфа́к і робітфа́ківець; // Належний робітфаківцю. Тепер вона отут перед ним – в пристойному одязі з робітфаківським квитком у кишені, – ця квола білява дівчина... (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах