1. Словник української мови в 11 томах

ровесник

РОВЕ́СНИК, а, ч. Людина, яка має однаковий з ким-небудь вік.

Вони були одного року народження, ровесники (Собко, Біле полум’я, 1952, 222);

Баба стара, а він, Дорошенко, ровесник її, досі вважав себе якщо не молодим, то таким, що життя його тільки на полудень стало… (Гончар, Тронка, 1963, 210);

Дувид був Жменяковим ровесником (Томч., Жменяки, 1964, 9);

*Образно. Ось дуб.. Стояв собі невразливий сотні літ, усіх ровесників своїх пережив (Збан., Єдина, 1959, 7);

Урал! Опорний край держави, Сталевих діл коваль-митець, Ровесник вікової слави І слави нашої боєць (Мал., Серце.., 1959, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ровесник — (одного з іншими віку) одноліток, перевесник. Словник синонімів Полюги
  2. ровесник — рове́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ровесник — Перевесник, одноліток, однорічник, рівня; жін. ровесниця, однолітка. Словник синонімів Караванського
  4. ровесник — [ровесниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. ровесник — -а, ч. Людина, яка має однаковий з ким-небудь вік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ровесник — Перевесник, однорічник, (вона) перевесниця, однорічниця Словник чужослів Павло Штепа
  7. ровесник — РОВЕ́СНИК, а, ч. Людина, яка має однаковий з ким-небудь вік. Вони були одного року народження, ровесники (В. Собко); Баба стара, а він, Дорошенко, ровесник її, досі вважав себе якщо не молодим, то таким, що життя його тільки на полудень стало... (О. Словник української мови у 20 томах
  8. ровесник — РОВЕ́СНИК, ОДНОЛІТОК, ОДНОРІ́ЧНИК, ПЕРЕВЕ́СНИК, ПОЛІ́ТОК діал. У хаті сиділи на лаві війт і Семен, а в сінях великий Микита та й малий Микита. Оба ровесники, ще дуже молоді (Лесь Мартович); У дядини був син Петрик, мій одноліток (І. Словник синонімів української мови
  9. ровесник — Рове́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)