ровесник

Значення в інших словниках

1. ровесник — (одного з іншими віку) одноліток, перевесник. Словник синонімів Полюги
2. ровесник — рове́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. ровесник — [ровесниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
4. ровесник — -а, ч. Людина, яка має однаковий з ким-небудь вік. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ровесник — Перевесник, однорічник, (вона) перевесниця, однорічниця Словник чужослів Павло Штепа
6. ровесник — РОВЕ́СНИК, а, ч. Людина, яка має однаковий з ким-небудь вік. Вони були одного року народження, ровесники (В. Собко); Баба стара, а він, Дорошенко, ровесник її, досі вважав себе якщо не молодим, то таким, що життя його тільки на полудень стало... (О. Словник української мови у 20 томах
7. ровесник — РОВЕ́СНИК, ОДНОЛІТОК, ОДНОРІ́ЧНИК, ПЕРЕВЕ́СНИК, ПОЛІ́ТОК діал. У хаті сиділи на лаві війт і Семен, а в сінях великий Микита та й малий Микита. Оба ровесники, ще дуже молоді (Лесь Мартович); У дядини був син Петрик, мій одноліток (І. Словник синонімів української мови
8. ровесник — Рове́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ровесник — РОВЕ́СНИК, а, ч. Людина, яка має однаковий з ким-небудь вік. Вони були одного року народження, ровесники (Собко, Біле полум’я, 1952, 222); Баба стара, а він, Дорошенко, ровесник її, досі вважав себе якщо не молодим, то таким... Словник української мови в 11 томах