1. Словник української мови у 20 томах

ровесниця

РОВЕ́СНИЦЯ, і, ж.

Жін. до рове́сник.

Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості (І. Франко);

Із-за вагончика вийшла дівчина в ситцевому платтячку, мабуть, ровесниця Ліні, тільки куди міцніша, здоровіша за неї (О. Гончар);

* Образно. Ровесниця його дзвінких пісень – маленька яблунька переживе поета (Т. Масенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ровесниця — Одноліток, перевесниця. Словник синонімів Полюги
  2. ровесниця — рове́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ровесниця — [ровесниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  4. ровесниця — -і. Жін. до ровесник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ровесниця — Рове́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ровесниця — РОВЕ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до рове́сник. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості (Фр. Словник української мови в 11 томах