рогожа

РОГО́ЖА, і, ж.

1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь.

З луб'яних волокон льону виготовляють лляне полотно, а з луб'яних волокон .. – лико й рогожу (з навч. літ.);

// Шмат такої тканини.

Проїхали сани, накриті рогожею, з-під котрої червоніли коров'ячі туші. То везли до яток м'ясо на продаж (Н. Рибак);

Тиждень промайнув як один день. З ранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу (З. Тулуб);

З кори лип виготовляють рогожі, мотузки та малярні щітки (з навч. літ.).

2. Груба, перев. полотняна матерія з шашковим переплетенням ниток.

На козаку і рогожа пригожа (прислів'я);

А Юріштанові то любо; якесь щемливе задоволенє [задоволення] в тім знаходив. Знають, мовляв, попа і в рогожі. Не дивися, як я вбраний, а дивися, хто я такий є (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогожа — рого́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рогожа — -і, ж. 1》 Цупка, плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь. || Шмат такої тканини. 2》 Груба, перев. полотняна матерія з шашковим переплетенням ниток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рогожа — моск. мачула личанка, мачула, маштула Словник чужослів Павло Штепа
  4. рогожа — РОГО́ЖА (цупка тканина з лика), МАЧУ́ЛА. Проїхали сани, накриті рогожею (Н. Рибак); Не бачили, не чули — бо плели мачули (М. Номис). Словник синонімів української мови
  5. рогожа — Рого́жа, -жі, -жі, -жею; рого́жі, рого́ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рогожа — РОГО́ЖА, і, ж. 1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь; // Шмат такої тканини. Проїхали сани, накриті рогожею, з-під котрої червоніли коров’ячі туші. То везли до яток м’ясо на продаж (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах
  7. рогожа — Рого́жа, -жі ж. Рогожа. Чуб. II. 118. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. ум. рого́жка. Словник української мови Грінченка