рогожа
РОГО́ЖА, і, ж.
1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь;
// Шмат такої тканини.
Проїхали сани, накриті рогожею, з-під котрої червоніли коров’ячі туші. То везли до яток м’ясо на продаж (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 117);
Тиждень промайнув як один день. З ранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу (Тулуб, В степу.., 1964, 191);
З кори лип виготовляють рогожі, мотузки та малярні щітки (Стол.-буд. справа, 1957, 9).
2. Груба, перев. полотняна матерія з шашковим переплетенням ниток.
На козаку і рогожа пригожа (Укр.. присл.., 1955, 70);
А Юріштанові то любо; якесь щемливе задоволенє [задоволення] в тім знаходив. Знають, мовляв, попа і в рогожі. Не дивися, як я вбраний, а дивися, хто я такий є (Хотк., II, 1966, 115).
Значення в інших словниках
- рогожа — рого́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рогожа — -і, ж. 1》 Цупка, плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь. || Шмат такої тканини. 2》 Груба, перев. полотняна матерія з шашковим переплетенням ниток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рогожа — моск. мачула личанка, мачула, маштула Словник чужослів Павло Штепа
- рогожа — РОГО́ЖА, і, ж. 1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь. З луб'яних волокон льону виготовляють лляне полотно, а з луб'яних волокон .. – лико й рогожу (з навч. літ.); // Шмат такої тканини. Словник української мови у 20 томах
- рогожа — РОГО́ЖА (цупка тканина з лика), МАЧУ́ЛА. Проїхали сани, накриті рогожею (Н. Рибак); Не бачили, не чули — бо плели мачули (М. Номис). Словник синонімів української мови
- рогожа — Рого́жа, -жі, -жі, -жею; рого́жі, рого́ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рогожа — Рого́жа, -жі ж. Рогожа. Чуб. II. 118. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. ум. рого́жка. Словник української мови Грінченка