рогулька
РОГУ́ЛЬКА, и, ж.
1. розм. Зменш. до рогу́ля.
Відразу видно було, що на цьому подвір'ї живе завзятий рибалка... На гвіздках висіли дерев'яні рогульки, кружальця-самолови і всяке інше приладдя (О. Донченко);
Де по дорозі, де полем, по пояс загрузаючи в снігу, котили вони [червоноармійці] поперед себе дерев'яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля. Він одразу ж поринав у сніг, доводилось ловити його на рогульки, щоб не випустити з очей (Ю. Збанацький);
// Гострий кінець чого-небудь.
Впадали у вічі недобудовані курені та землянки, сяк-так напнуті намети, безладно згруджені колоди дерева, бухти кодол і рогульки кітвиць та всякий інший човнярський такелаж (С. Добровольський).
2. бот. Водяна трав'яниста рослина з ланцетним листям; водяний горіх.
Однією з найдавніших рослин нашої флори є водяний горіх. За химерні форми своїх великих ромбоподібних або трикутних плодів-горіхів цю однорічну рослину подекуди звуть ще рогульками, чилимом, водяним каштаном, чортовим горіхом тощо (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- рогулька — рогу́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рогулька — -и, ж. 1》 Зменш. до рогуля. || Гострий кінець чого-небудь. 2》 Водяна трав'яниста рослина з ланцетним листям; водяний горіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рогулька — (тіста) рогалик Словник чужослів Павло Штепа
- рогулька — РОГУ́ЛЬКА (водяна трав'яниста рослина), ЧИЛИ́М, ВОДЯНИ́Й ГОРІ́Х, ВОДЯНИ́Й КАШТА́Н, ЧО́РТОВИЙ ГОРІ́Х. Однією з найдревніших рослин нашої флори є водяний горіх. Словник синонімів української мови
- рогулька — РОГУ́ЛЬКА, и, ж. 1. Зменш. до рогу́ля. Відразу видно було, що на цьому подвір’ї живе завзятий рибалка… На гвіздках висіли дерев’яні рогульки, кружальця-самолови і всяке інше приладдя (Донч. Словник української мови в 11 томах
- рогулька — Рогулька, -ки ж. 1) ум. отъ рогуля. 2) мн. раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Словник української мови Грінченка