рогулька

рогу́лька

-и, ж.

1》 Зменш. до рогуля.

|| Гострий кінець чого-небудь.

2》 Водяна трав'яниста рослина з ланцетним листям; водяний горіх.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогулька — рогу́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рогулька — (тіста) рогалик Словник чужослів Павло Штепа
  3. рогулька — РОГУ́ЛЬКА, и, ж. 1. розм. Зменш. до рогу́ля. Відразу видно було, що на цьому подвір'ї живе завзятий рибалка... На гвіздках висіли дерев'яні рогульки, кружальця-самолови і всяке інше приладдя (О. Словник української мови у 20 томах
  4. рогулька — РОГУ́ЛЬКА (водяна трав'яниста рослина), ЧИЛИ́М, ВОДЯНИ́Й ГОРІ́Х, ВОДЯНИ́Й КАШТА́Н, ЧО́РТОВИЙ ГОРІ́Х. Однією з найдревніших рослин нашої флори є водяний горіх. Словник синонімів української мови
  5. рогулька — РОГУ́ЛЬКА, и, ж. 1. Зменш. до рогу́ля. Відразу видно було, що на цьому подвір’ї живе завзятий рибалка… На гвіздках висіли дерев’яні рогульки, кружальця-самолови і всяке інше приладдя (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. рогулька — Рогулька, -ки ж. 1) ум. отъ рогуля. 2) мн. раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Словник української мови Грінченка