рогулька
рогу́лька
-и, ж.
1》 Зменш. до рогуля.
|| Гострий кінець чого-небудь.
2》 Водяна трав'яниста рослина з ланцетним листям; водяний горіх.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рогулька — рогу́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рогулька — (тіста) рогалик Словник чужослів Павло Штепа
- рогулька — РОГУ́ЛЬКА, и, ж. 1. розм. Зменш. до рогу́ля. Відразу видно було, що на цьому подвір'ї живе завзятий рибалка... На гвіздках висіли дерев'яні рогульки, кружальця-самолови і всяке інше приладдя (О. Словник української мови у 20 томах
- рогулька — РОГУ́ЛЬКА (водяна трав'яниста рослина), ЧИЛИ́М, ВОДЯНИ́Й ГОРІ́Х, ВОДЯНИ́Й КАШТА́Н, ЧО́РТОВИЙ ГОРІ́Х. Однією з найдревніших рослин нашої флори є водяний горіх. Словник синонімів української мови
- рогулька — РОГУ́ЛЬКА, и, ж. 1. Зменш. до рогу́ля. Відразу видно було, що на цьому подвір’ї живе завзятий рибалка… На гвіздках висіли дерев’яні рогульки, кружальця-самолови і всяке інше приладдя (Донч. Словник української мови в 11 томах
- рогулька — Рогулька, -ки ж. 1) ум. отъ рогуля. 2) мн. раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Словник української мови Грінченка