родак
РОДА́К, а́, діал.
Родич.
[Василь:] Оце я зараз несу роботу в містечко та забіжу до писаря, він мені родак і щось-то вже він мені порадить! (М. Кропивницький);
– Їжте, скільки душа ваша запрагне. Тут вистачить і на вашу жінку, і на ваших діток, і на всеньких родаків, хоч їх у вас – батальйон! (О. Гончар);
– Змовилися проти нас Петричкові родаки, – сказала [Олена] Михайлові, який щойно взяв її до танцю (М. Томчаній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- родак — рода́к іменник чоловічого роду, істота родич діал. Орфографічний словник української мови
- родак — див. родич Словник синонімів Вусика
- родак — -а, діал. Родич. Великий тлумачний словник сучасної мови
- родак — РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм., КРЕВНЯ́К діал., СВОЯ́К розм. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко. Словник синонімів української мови
- родак — Рода́к, -ка́; -даки́, -кі́в = ро́дич Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- родак — РОДА́К, а́, діал. Родич. [Василь:] Оце я зараз несу роботу в містечко та забіжу до писаря, він мені родак і щось-то вже він мені порадить! (Кроп., І, 1958, 171); — Їжте, скільки душа ваша запрагне. Словник української мови в 11 томах
- родак — Родак, -ка м. Родственникъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка