1. Словник української мови в 11 томах

родак

РОДА́К, а́, діал. Родич.

[Василь:] Оце я зараз несу роботу в містечко та забіжу до писаря, він мені родак і щось-то вже він мені порадить! (Кроп., І, 1958, 171);

— Їжте, скільки душа ваша запрагне. Тут вистачить і на вашу жінку, і на ваших діток, і на всеньких родаків, хоч їх у вас — батальйон! (Гончар, ІІІ, 1959, 128);

— Змовилися проти нас Петричкові родаки, — сказала [Олена] Михайлові, який щойно взяв її до танцю (Томч., Жменяки, 1964, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родак — рода́к іменник чоловічого роду, істота родич діал. Орфографічний словник української мови
  2. родак — див. родич Словник синонімів Вусика
  3. родак — -а, діал. Родич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. родак — РОДА́К, а́, діал. Родич. [Василь:] Оце я зараз несу роботу в містечко та забіжу до писаря, він мені родак і щось-то вже він мені порадить! (М. Кропивницький); – Їжте, скільки душа ваша запрагне. Словник української мови у 20 томах
  5. родак — РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм., КРЕВНЯ́К діал., СВОЯ́К розм. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко. Словник синонімів української мови
  6. родак — Рода́к, -ка́; -даки́, -кі́в = ро́дич Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. родак — Родак, -ка м. Родственникъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка