розбагатіти

РОЗБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Стати багатим.

– А може, й забудеш? Розбагатієш, у Київ Поїдеш з панами, Найдеш собі шляхтяночку, Забудеш Оксану! (Т. Шевченко);

Оврам Роздобудько колись розбагатів, знайшовши десь коло Черкас прадавній золотий скарб (О. Ільченко);

// на що, розм. Придбати, одержати що-небудь.

Одним двигуном не обійдуться, другого доведеться ставити на господарському дворі – качати воду, крутити віялку.., соломорізку й іншу техніку, на яку розбагатіють (Ю. Яновський);

// на чому. Дістати щось як основу для створення багатства, достатку.

– Ніде тепер, паночку, нема легкого хліба. І ваш – тяжкий, мов камінь. Неслава, поговір іде про вас, що дуже ви бідні. То візьміть від мене свій подарунок, може, хоч на ньому розбагатієте (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбагатіти — розбагаті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбагатіти — -ію, -ієш, док. Стати багатим. || на що, розм. Придбати, одержати що-небудь. || на чому. Дістати щось як основу для створення багатства, достатку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбагатіти — Збагачуватися, збагатіти, позбагачуватися, обагачуватися, обагатіти, пообагачуватися, побагачуватися, побагатіти, див. розживатися, наживати Словник чужослів Павло Штепа
  4. розбагатіти — ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ, БАГАТІ́ШАТИ (БАГА́ТШАТИ), ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). — В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг — збагачуватись!.. (М. Словник синонімів української мови
  5. розбагатіти — Розбагаті́ти, -ті́ю, -ті́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розбагатіти — РОЗБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати багатим. — А може, й забудеш? Розбагатієш, у Київ Поїдеш з панами, Найдеш собі шляхтяночку, Забудеш Оксану! (Шевч., І. Словник української мови в 11 томах
  7. розбагатіти — Розбагатіти, -тію, -єш гл. Розбагатѣть. Так розбагатіла! поли деру та спину латаю. Ном. № 1545. Словник української мови Грінченка