розбирання
РОЗБИРА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розбира́ти 1–4, 10, 11.
Вже йде та непевна справа – розбирання жеребків (Леся Українка);
Я тільки міцніше стиснув гвинтівку і вперше відчув, що це – зброя, а не річ для вивчення, розбирання, складання, чистки і носіння на плечі (І. Багмут);
Віддав [полковник] наказ зібрати все населення міста для розбирання руїн (В. Собко);
Провів [М. К. Гудзій] справді колосальну роботу щодо розбирання величезної кількості рукописів письменника [Л. Толстого] (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбирання — розбира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розбирання — -я, с. Дія за знач. розбирати 1-4), 10), 11). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбирання — РОЗБИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбира́ти 1-4, 10, 11. Вже йде та непевна справа — розбирання жеребків (Л. Укр., III, 1952, 555); Я тільки міцніше стиснув гвинтівку і вперше відчув, що це — зброя, а не річ для вивчення, розбирання, складання... Словник української мови в 11 томах