розбитний
РОЗБИТНИ́Й, а́, е́, розм.
Який уміє вдало, швидко, за будь-яких обставин усього добиватися, все діставати і т. ін.; спритний, моторний.
– Приїде сьогодні... з вантажем... Все зробила, все дістала розбитна Ольга (А. Шиян);
Не балувана людською увагою і ласкою, з вигляду ніби смілива і розбитна, а насправді дуже чутлива на кожну нещирість, Мотя особливо цінувала щирість і відвертість в людях (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбитний — розбитни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- розбитний — див. спритний Словник синонімів Вусика
- розбитний — -а, -е, розм. Який уміє вдало, швидко, за будь-яких обставин усього домагатися, все діставати і т. ін.; спритний, моторний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбитний — СПРИ́ТНИЙ (який уміє легко виходити із скрутного становища, уміло веде справи, вміє за будь-яких обставин швидко, вдало домагатися свого), МЕТКИ́Й, РОЗБИТНИ́Й розм., ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
- розбитний — РОЗБИТНИ́Й, а́, е́, розм. Який уміє вдало, швидко, за будь-яких обставин усього добиватися, все діставати і т. ін.; спритний, моторний. Словник української мови в 11 томах