розбитний

розбитни́й

-а, -е, розм.

Який уміє вдало, швидко, за будь-яких обставин усього домагатися, все діставати і т. ін.; спритний, моторний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбитний — розбитни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбитний — див. спритний Словник синонімів Вусика
  3. розбитний — РОЗБИТНИ́Й, а́, е́, розм. Який уміє вдало, швидко, за будь-яких обставин усього добиватися, все діставати і т. ін.; спритний, моторний. – Приїде сьогодні... з вантажем... Все зробила, все дістала розбитна Ольга (А. Словник української мови у 20 томах
  4. розбитний — СПРИ́ТНИЙ (який уміє легко виходити із скрутного становища, уміло веде справи, вміє за будь-яких обставин швидко, вдало домагатися свого), МЕТКИ́Й, РОЗБИТНИ́Й розм., ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. розбитний — РОЗБИТНИ́Й, а́, е́, розм. Який уміє вдало, швидко, за будь-яких обставин усього добиватися, все діставати і т. ін.; спритний, моторний. Словник української мови в 11 томах