розбишакувато
РОЗБИШАКУВА́ТО.
Присл. до розбишакува́тий 2.
Дітвора сміється: дивак. А Федько Тойкало розбишакувато вишкірив зуби і, вказуючи рукавом на Олеся, заволав так, що шия одразу зробилась тоненькою: – Бий зрадника! (Григір Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбишакувато — розбишакува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розбишакувато — Присл. до розбишакуватий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбишакувато — РОЗБИШАКУВА́ТО. Присл. до розбишакува́тий 2. Словник української мови в 11 томах