розбишакуватий
РОЗБИШАКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
1. Який може грабувати, вбивати людей.
У найдавніших джерелах Київської Русі варяги вперше згадуються саме як відчайдушні й розбишакуваті купці (з наук.-попул. літ.).
2. Який любить бешкетувати, пустувати.
– Хай хоч що, а не віддам чайки цим розбишакуватим хлопчиськам, які так безсердечно перебили крило бідній пташці (Ю. Збанацький);
– Господи праведний, і в кого воно таке вдалося розбишакувате? Учора горщик розбило, сьогодні дивлюся, а воно крізь друшляк попіл просіває (Григорій Тютюнник);
Яка ж вона гарна, ота розбишакувата, вередлива і насмішкувата випускниця школи! (М. Чабанівський);
* Образно. Вітер, по-літньому теплий і вже по-осінньому розбишакуватий, замів сліди біля школи (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбишакуватий — розбишакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- розбишакуватий — див. задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
- розбишакуватий — -а, -е. 1》 Який може грабувати, вбивати людей. 2》 Який любить бешкетувати, пустувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбишакуватий — БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙ розм., ГАЛАБУ́РДНИЙ діал., ХУЛІГА́НИСТИЙ розм. (схильний до порушення громадського порядку). Словник синонімів української мови
- розбишакуватий — РОЗБИШАКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який може грабувати, вбивати людей. 2. Який любить бешкетувати, пустувати. — Хай хоч що, а не віддам чайки цим розбишакуватим хлопчиськам, які так безсердечно перебили крило бідній пташці (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах