розбовкувати
РОЗБО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБО́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм.
Розголошувати якісь відомості, таємниці і т. ін.
[Лукерка:] Так я й сподівалась, Що це ти розбовкав. [Тиміш:] Та єй же єй, що ні (М. Кропивницький);
[Гиря:] Оддав хліб, тим і здобрій. Більше не дам!.. Бо ще понесеш якійсь симпатії, а вона й розбовкає на все село, що в мене є хліб... (М. Куліш);
Посиділа [Вінцусиха] недовго, бо, мабуть, поспішала розбовкати всім, що я повернувся з Америки таким самим злидарем, як і був (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбовкувати — розбо́вкувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розбовкувати — -ую, -уєш, недок., розбовкати, -аю, -аєш, док., розм. Розголошувати якісь відомості, таємниці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбовкувати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розбовкувати — РОЗБО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБО́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Розголошувати якісь відомості, таємниці і т. ін. [Лукерка:] Так я й сподівалась, Що це ти розбовкав. [Тиміш:] Та єй же єй, що ні (Кроп., V, 1959, 580); [Гиря:] Оддав хліб, тим і здобрій. Словник української мови в 11 томах