розбовкувати

розбо́вкувати

-ую, -уєш, недок., розбовкати, -аю, -аєш, док., розм.

Розголошувати якісь відомості, таємниці і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбовкувати — розбо́вкувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбовкувати — РОЗБО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБО́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Розголошувати якісь відомості, таємниці і т. ін. [Лукерка:] Так я й сподівалась, Що це ти розбовкав. [Тиміш:] Та єй же єй, що ні (М. Кропивницький); [Гиря:] Оддав хліб, тим і здобрій. Словник української мови у 20 томах
  3. розбовкувати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розбовкувати — РОЗБО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБО́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Розголошувати якісь відомості, таємниці і т. ін. [Лукерка:] Так я й сподівалась, Що це ти розбовкав. [Тиміш:] Та єй же єй, що ні (Кроп., V, 1959, 580); [Гиря:] Оддав хліб, тим і здобрій. Словник української мови в 11 томах