1. Словник української мови у 20 томах

розбрунькований

РОЗБРУНЬКО́ВАНИЙ, а, е.

Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя).

З дерев, з молодого, щойно розбрунькованого листя капала вода, і від того весняна ніч була сповнена шурхоту та шелесту, хоч, навколо – жодної живої душі (В. Речмедін);

* Образно. Зоя має діло з телятами. Взимку порає їх, влітку пасе, радіє тим, що колгоспну череду виплекує та заразом ховає у лісі свою розбруньковану молодість (В. Земляк);

// Який покрився листям, квітами, сережками (про дерево).

Могутньо тягло звідусіль прісними запахами весни, свіжих вод, розбрунькованих верб... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбрунькований — розбрунько́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розбрунькований — -а, -е. Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя). || Який покрився листям, квітами, сережками (про дерево). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбрунькований — РОЗБРУНЬКО́ВАНИЙ, а, е. Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя). З дерев, з молодого, щойно розбрунькованого листя капала вода і від того весняна ніч була сповнена шурхоту та шелесту, хоч, навколо — жодної живої душі (Речм., Весн. Словник української мови в 11 томах