розбрунькований

розбрунько́ваний

-а, -е.

Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя).

|| Який покрився листям, квітами, сережками (про дерево).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбрунькований — розбрунько́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розбрунькований — РОЗБРУНЬКО́ВАНИЙ, а, е. Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя). З дерев, з молодого, щойно розбрунькованого листя капала вода, і від того весняна ніч була сповнена шурхоту та шелесту, хоч, навколо – жодної живої душі (В. Словник української мови у 20 томах
  3. розбрунькований — РОЗБРУНЬКО́ВАНИЙ, а, е. Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя). З дерев, з молодого, щойно розбрунькованого листя капала вода і від того весняна ніч була сповнена шурхоту та шелесту, хоч, навколо — жодної живої душі (Речм., Весн. Словник української мови в 11 томах