1. Словник української мови у 20 томах

розбірливо

РОЗБІ́РЛИВО.

Присл. до розбі́рливий.

Відомий грецький філософ Платон наставляв усіх писати розбірливо і красиво (з наук. літ.);

Важливе значення має зовнішній вигляд документа: він має бути охайним, написаним розбірливо (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбірливо — розбі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розбірливо — Присл. до розбірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбірливо — (мовити) виразно, зрозуміло, (писати) читко Словник чужослів Павло Штепа
  4. розбірливо — РОЗБІ́РЛИВО. Присл. до розбі́рливий. Словник української мови в 11 томах