1. Словник української мови у 20 томах

розважливий

РОЗВА́ЖЛИВИЙ, а, е.

Здатний усебічно зважувати, обмірковувати що-небудь.

Іван, як завжди розважливий, посилався на Карла Маркса і розсудливо доводив, що батьком революції є робітничий клас в цілому (Ю. Смолич);

Керівник мусить бути розважливий і поміркований, чуйний до людського голосу, мудрий і сміливий (М. Чабанівський);

// Який свідчить про розсудливість, сповнений розсудливості.

Де й зникла та розважлива повільність, яка виробилася у нього, коли він сидів у сільраді та подзвонював телефоном у район (В. Кучер);

Розважливі, холодні припущення командира заставили Данька задуматись (О. Гончар);

Мова його була повільна, розважлива, але тверда. Він говорив про те, що добре знав, у що вірив (Т. Масенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розважливий — розва́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розважливий — Розсудливий, (що знає міру) поміркований, обачний, обачливий; (крок) виважений; (- мову) обдуманий, обміркований, розумний. Словник синонімів Караванського
  3. розважливий — див. розумний; спокійний Словник синонімів Вусика
  4. розважливий — -а, -е. Здатний всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. || Який свідчить про розсудливість, сповнений розсудливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розважливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною. Словник синонімів української мови
  6. розважливий — Розва́жливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розважливий — РОЗВА́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. Іван, як завжди розважливий, посилався на Карла Маркса і розсудливо доводив, що батьком революції є робітничий клас в цілому (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах