розважливий
РОЗВА́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь.
Іван, як завжди розважливий, посилався на Карла Маркса і розсудливо доводив, що батьком революції є робітничий клас в цілому (Смолич, Мир.., 1958, 38);
Керівник мусить бути розважливий і поміркований, чуйний до людського голосу, мудрий і сміливий (Чаб., Тече вода.., 1961, 189);
// Який свідчить про розсудливість, сповнений розсудливості.
Де й зникла та розважлива повільність, яка виробилася у нього, коли він сидів у сільраді та подзвонював телефоном у район (Кучер, Прощай.., 1957, 462);
Розважливі, холодні припущення командира заставили Данька задуматись (Гончар, II, 1959, 97);
Мова його була повільна, розважлива, але тверда. Він говорив про те, що добре знав, у що вірив (Мас., Під небом.., 1961, 182).
Значення в інших словниках
- розважливий — розва́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
- розважливий — Розсудливий, (що знає міру) поміркований, обачний, обачливий; (крок) виважений; (- мову) обдуманий, обміркований, розумний. Словник синонімів Караванського
- розважливий — див. розумний; спокійний Словник синонімів Вусика
- розважливий — -а, -е. Здатний всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. || Який свідчить про розсудливість, сповнений розсудливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розважливий — РОЗВА́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний усебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. Іван, як завжди розважливий, посилався на Карла Маркса і розсудливо доводив, що батьком революції є робітничий клас в цілому (Ю. Словник української мови у 20 томах
- розважливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною. Словник синонімів української мови
- розважливий — Розва́жливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)