1. Словник української мови в 11 томах

розважливо

РОЗВА́ЖЛИВО. Присл. до розва́жливий.

Читав віч [Донченко] спокійно, розважливо, встигаючи кидати погляд на притихлу аудиторію (Донч., VI, 1957, 635);

Троянівці, хрипківці, манилівці та залужани уже не зустрічали того опору хуторян, який був раніше, і робили своє діло спокійно, розважливо, по-господарському (Тют., Вир, 1964, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розважливо — розва́жливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розважливо — Присл. до розважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розважливо — РОЗВА́ЖЛИВО. Присл. до розва́жливий. Троянівці, хрипківці, манилівці та залужани уже не зустрічали того опору хуторян, який був раніше, і робили своє діло спокійно, розважливо, по-господарському (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. розважливо — РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал. Словник синонімів української мови