1. Словник української мови в 11 томах

розважливість

РОЗВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж.

1. Властивість за знач. розва́жливий.

Спокій і розважливість, заглибленість в думці були найбільш притаманні йому риси (Мас., Життя.., 1960, 21);

Багато якостей треба мати голові [колгоспу]. В ньому твердість повинна поєднуватися із щиросердістю, сміливість з розважливістю, рішучість із вдумливістю (Хлібороб Укр., 2, 1964, 16).

2. Здатність всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь.

Безторжя і селянські бунти по магістратських хуторах і часті підпали і грабунки в самому місті — все закликало до поступок і до розважливості (Тулуб, Людолови, II, 1957, 367);

Тася дивувалася своїй спокійній розважливості в таку хвилину (Дмит., Розлука, 1957, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розважливість — розва́жливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розважливість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. розважливий. 2》 Здатність всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розважливість — РОЗВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. розва́жливий. Спокій і розважливість, заглибленість в думці були найбільш притаманні йому риси (Т. Масенко). 2. Здатність всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. Словник української мови у 20 томах