розважний

РОЗВА́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що розва́жливий.

Завжди розважна і спокійна, вона, як тільки ввійшла, нервово запитала: — У в-вас х-х-тось є? (Хижняк, Тамара, 1959, 59);

Гайчура, що взяв не одну фортецю, спалив не один маєток, став ще більш розважним, обережним у поводженні з ворогом — хитрим і непримиренним (Панч, Гомон. Україна, 1954, 401);

Брат і Денис дають поради збоку Розважні й мудрі: старших поколінь Одвічне право… (Рильський, II, 1960, 121).

РОЗВАЖНИ́Й¹, а́, е́. Який може розважати (у 2 знач.).

РОЗВАЖНИ́Й², а́, е́. Якого можна ділити на частини, розважувати ( див. розва́жувати¹).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розважний — (здатний продумано виконувати щось) розсудливий, поміркований, тверезий, книжн. раціоналістичний. Словник синонімів Полюги
розважний — розва́жний прикметник розважливий розважни́й 1 прикметник для розваг; на вагу розважни́й 2 прикметник якого можна ділити на частини Орфографічний словник української мови
розважний — Розсудливий, (що знає міру) поміркований, обачний, обачливий; (крок) виважений; (- мову) обдуманий, обміркований, розумний. Словник синонімів Караванського
розважний — див. розумний Словник синонімів Вусика
розважний — -а, -е. Те саме, що розважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
розважний — РОЗВАЖНИ́Й¹, а́, е́. Який може розважати (у 2 знач.). РОЗВАЖНИ́Й², а́, е́. Якого можна ділити на частини, розважувати (див. розва́жувати¹). РОЗВА́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що розва́жливий. Словник української мови у 20 томах
розважний — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною. Словник синонімів української мови
розважний — Розва́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розважний — Розважний, -а, -е Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41. Словник української мови Грінченка