розвивати

РОЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВИ́ТИ, розів'ю́, розів'є́ш і РОЗВИ́НУТИ, ну, неш; мин. ч. розви́в, вила́, ло́ і розви́нув, нула, ло; док.

1. що, розм. Розгортати що-небудь згорнуте, складене, скручене.

– Ой, на, мила, біле плаття, Не розвивай, не гляди, Піди в Дунай попери (П. Чубинський);

Коли повставали з-за стола, він взяв пакет і вийшов до сусіднього покою. Рука його тремтіла, коли розв'язував шнурок і розвивав газету (І. Франко);

// рідко. Робити прямим, випрямленим що-небудь зігнуте, складене, скручене; розправляти.

Присідали [ластівки], щебетали, немовби розповідали про свої пригоди в дорозі, і знов розвивали чорні крильця, линули далі до діла, до збудування гніздечок (Уляна Кравченко);

// Звільняти що-небудь від того, чим воно було загорнуте.

– Ось вам усе, що склав, хай і моє до почину, – наче вгадав її думку Іван, розвиваючи з хустинки купку срібла (М. Коцюбинський);

Відтак розвинула [Рахіра] з листків сир, з'їла жадібно одну грудку, потім занесла з мукою в хату й вернула знов до нього (О. Кобилянська);

// Розв'язувати що-небудь замотане; розмотувати.

Коли розвинули ногу, то я зомлів – крови [крові] багато витекло (І. Франко);

Я слідом за Жабі підійшов до канапи і розглядав немовля, що дружина трохи розвинула (Олесь Досвітній);

// Розпускати, розправляти полотнища чого-небудь (прапорів, корогов і т. ін.).

Пішли, розвивши короговку, І сльози молодіж лила; Хто жінку мав, сестру, ятровку, У інших милая була (І. Котляревський);

// Розплітати, розв'язувати що-небудь сплетене, зв'язане.

Вона розвивала той пахучий вінок у своїй пам'яті квітка за квіткою (І. Нечуй-Левицький).

2. що, перен. Сприяти виникненню або підсиленню чого-небудь.

Різноманітними були засоби й методи виховання та навчання в народі. Серед них дуже важливу роль відігравала народна поетична творчість .. Загадка розвивала кмітливість і спостережливість. Скоромовка удосконалювала мову (з наук. літ.);

// Надавати великого розмаху чому-небудь, сприяти збільшенню, розширенню чогось.;

// Доводити до значного ступеня вияву.

– А хіба не сказала? – здивувався Петро. Віктор нічого не відповів – отак заглиблений в собі. – Та, правда, ти ж такі темпи розвив! Де там було встигнути розповісти про все! (А. Головко);

– За Батьківщину! Вперед! – встигла прочитати Ясногорська на борту головного танка, коли їхній студебекер, розвинувши максимальну швидкість, уже обгонив колону (О. Гончар);

// Широко розгортати що-небудь, здійснюючи його у великих масштабах, з усією повнотою.

[Кузь:] Ви тоді [в 1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату (П. Тичина);

Він [Б. Грінченко] розвинув широку видавничу діяльність, безперервно борючись з цензурою й усіляко викручуючись для того, щоб добути кошти для своїх видань (з наук. літ.).

3. що, перен. Давати можливість чому-небудь зростати, міцніти.

Щоденні розмови з Ганею розбуджували в його душі нові, незнані досі почування, розвивали навіть його розум (І. Франко);

– Куплю Юрикові скрипку. У нього і здібності, і талант мої. Хай розвиває їх! (Є. Кравченко);

Уміння помітити в людині найкраще, підтримати його, розвинути і сувора непримиренність до хиб, у чому б вони не виявились, – найхарактерніші риси Воронцова як вихователя (з навч. літ.);

// кого, що. Сприяти духовному зростанню кого-небудь, розширювати чийсь світогляд.

– Вона буде такою! Вона має доволі розуму! А я її розів'ю, наведу її на розум! – так марив молодий хлопець в своїй тихій хатині (І. Нечуй-Левицький).

4. що, перен. Детально, послідовно викладати що-небудь, розширюючи його зміст, обґрунтовуючи новими доказами, підкріплюючи фактами.

Терлецька сердито кинула очима на чоловіка: він замовк і не розвивав далі тієї теми (І. Нечуй-Левицький);

Він був веселий, розвивав далі свій план і з побільшеним апетитом накладав на тарілку цілу купу салати (М. Коцюбинський).

5. що, перен. Робити що-небудь кращим, досконалішим, піднімати його на вищий щабель.

Піввікове життя в самій, так би сказати, гущі природи, піввікове прислухування .. в дивній мірі розвинуло дідові почуття .. Найменший, ледве чутний звук вже будив його уночі (Г. Хоткевич);

// Поглиблювати що-небудь, розширюючи зміст або поліпшуючи, збагачуючи його.

Мова – втілення думки .. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! (М. Рильський).

6. що, рідко. Примушувати розпускатися, розквітати (рослини, бруньки).

Розвий, вербо, сімсот квіток Рано-рано! Розвий, вербо, сімсот квіток Та ранесенько! (з народної пісні);

Соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав (Леся Українка).

7. що, перен. Починати що-небудь, поступово інтенсифікуючи його.

Врангелівські корпуси з'єднуються в районі станції Апостолове і розвивають звідти удар на захід, в глибину Правобережної України (О. Гончар);

Враз лейтенант побачив, як ліворуч, там, де догоряв млин, бігли цепом фашисти. Звідти вони могли пробитися в глиб оборони, розвинути наступ (І. Цюпа).