розвивати
ВИРОБЛЯ́ТИ (удосконалювати певні якості, особливості тощо в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо), РОЗВИВА́ТИ, ВИХО́ВУВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, КРИСТАЛІЗУВА́ТИ. — Док.: ви́робити, розви́нути, ви́ховати, сформува́ти, ви́кувати, ви́кути, ви́ліпити, скристалізува́ти. Свій літературний смак я виробив під впливом європейської літератури (М. Коцюбинський); — Треба привчити всіх вірити в добро, навіть тих, що далекі від цього, треба розвивати їхню людяність (Є. Гуцало); Наша школа повинна не тільки давати знання, а й формувати характер, виховувати підростаючу людину (з газети); Та боротьба ж виковує характери до бою (П. Тичина); Авторський погляд на героя, вміння виліпити його характер мають неабияке значення для всіх жанрів прози (з журналу); У трудовій діяльності людина розвиває свої таланти, кристалізує характер і виробляє світогляд (О. Гуреїв).
РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.; РОЗМО́ТУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ, РОЗКА́ЧУВАТИ (рулон, сувій тощо); РОЗКУ́ТУВАТИ (одяг, покриття тощо); РОЗПОВИВА́ТИ (дитину з пелюшок). — Док.: розгорну́ти, розверну́ти, розверті́ти, розпусти́ти, розви́ти (розви́нути), розмота́ти, розкрути́ти, розкоти́ти, розкача́ти (розката́ти), розку́тати, розпови́ти. Глянув Іван накруги — і почав розгортати кожухи, в яких, як у гнізді, стиха пустуючи, кублились в одних сорочечках діти (С. Васильченко); Не розвертай, султане, Хорогви Магомета (П. ГулакАртемовський); Вона сіла на канапі й почала розвірчувати голову з вуаля (І. Нечуй-Левицький); Подихав вітерець. Деякі барки розпускають вітрила (М. Коцюбинський); Рука його тремтіла, коли розв'язував шнурок і розвивав газету (І. Франко); Уляна так змерзла, що не могла розв'язати шалі, і Орися допомагала розмотувати (Григорій Тютюнник); Андрій Іванов розв'язав поворозки і почав розкручувати полотнище прапора (Ю. Смолич); Гречкун розгонистим рухом розкотив на столі пожовклу, протерту на згинах карту (Ю. Бедзик); — А чого ти шинелю не розкатаєш?.. Розкатай, надінь (О. Гончар); Соломія гладить Катрю по голові, розкутує хустку (В. Кучер); Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала (Т. Шевченко).
Значення в інших словниках
- розвивати — (робити вільним те, що було звинуте) розгортати, (вітрила) розпускати, (скручене) розкручувати. Словник синонімів Полюги
- розвивати — розвива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвивати — (сувій) розгортати, розкручувати; (бинт) РОЗМОТУВАТИ; (косу) розплітати; (вітрило) розпускати; (науку) рухати, удосконалювати, (наступ) РОЗГОРТАТИ; (швидкість) набирати; (освіту) підносити; (теорію) поглиблювати; (думки) давати волю чому; (вогонь) в-й зміцнювати Словник синонімів Караванського
- розвивати — -аю, -аєш, недок., розвити, розів'ю, розів'єш і розвинути, -ну, -неш; мин. ч. розвив, -вила, -вило і розвинув, -нула, -нуло; док., перех. 1》 розм. Розвертати, розгортати що-небудь згорнуте, складене, скручене. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвивати — РОЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВИ́ТИ, розів'ю́, розів'є́ш і РОЗВИ́НУТИ, ну, неш; мин. ч. розви́в, вила́, ло́ і розви́нув, нула, ло; док. 1. що, розм. Розгортати що-небудь згорнуте, складене, скручене. Словник української мови у 20 томах
- розвивати — РОЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВИ́ТИ, розів’ю́, розів’є́ш і РОЗВИ́НУТИ, ну, неш; мин. ч. розви́в, вила́, ло́ і розви́нув, нула, ло; док., перех. 1. розм. Розвертати, розгортати що-небудь згорнуте, складене, скручене. Словник української мови в 11 томах
- розвивати — Розвива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. розвити, -зів'ю, -єш, гл. 1) Развивать, развить. 2) Дѣлать, сдѣлать такъ, чтобы распустились растенія. Мале соловя сади розвиває. н. п. Садами летіла, сади розвивала та своїми голосами. Чуб. V. 748. Словник української мови Грінченка