розвідувальний
РОЗВІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до розвідування, пов'язаний з ним.
Майору Кравченкові Білогоров наказав розвідувальним боєм обійти зосереджених німців зліва (Іван Ле і О. Левада);
Бійці, не стуляючи очей, всю ніч відбивали розвідувальні спроби гітлерівців (Іван Ле);
Як почалася війна, аеропланів з'явилось уже чимало – вони виконували патрульну і розвідувальну службу на фронті (Ю. Смолич);
Цю копію [карти] зняв з оригіналу в 1673 р. капітан шведської артилерії Ерік Пальмквіст, прикомандирований до шведського посольства в Москві з розвідувальними цілями (з наук.-попул. літ.);
Великі розвідувальні й будівельні роботи ведуться і в західному Донбасі (з наук.-попул. літ.);
// Признач. для розвідування.
Офіцер взяв до себе Петруся, і хлопчик був зачислений до розвідувальної роти Н-ської дивізії. Він ходив у розвідку, виконував різні доручення і завжди рвався в найнебезпечніші місця (І. Багмут);
Над гаєм кожного ранку з'являвся ворожий розвідувальний літак, якого прозвали “рамою” (О. Підсуха);
Геологічними і геофізичними розшуками на заході і сході [України] виявлені десятки перспективних структур, де буде організовано розвідувальне буріння (з наук.-попул. літ.);
Перспективу дальшого піднесення видобутку [нафти] створює буріння нових експлуатаційних і глибоких розвідувальних свердловин (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- розвідувальний — розві́дувальний прикметник Орфографічний словник української мови
- розвідувальний — -а, -е. Стос. до розвідування, пов'язаний з ним. || Признач. для розвідування. Розвідувальна служба. Розвідувальний центр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвідувальний — РОЗВІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розвідування, пов’язаний з ним. Майору Кравченкові Білогоров наказав розвідувальним боєм обійти зосереджених німців зліва (Ле і Лев., Півд. Словник української мови в 11 томах