розвідувальний
РОЗВІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розвідування, пов’язаний з ним.
Майору Кравченкові Білогоров наказав розвідувальним боєм обійти зосереджених німців зліва (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 327);
Бійці, не стуляючи очей, всю ніч відбивали розвідувальні спроби гітлерівців (Ле, Право.., 1957, 120);
Як почалася війна, аеропланів з’явилось уже чимало — вони виконували патрульну і розвідувальну службу на фронті (Смолич,, V, 1959, 28);
Цю копію [карти] зняв з оригіналу в 1673 р. капітан шведської артилерії Ерік Пальмквіст, прикомандирований до шведського посольства в Москві з розвідувальними цілями (Видатні вітч. географи.., 1954, 16);
Великі розвідувальні й будівельні роботи ведуться і в західному Донбасі (Наука.., 1, 1959, 22);
// Признач. для розвідування.
Офіцер взяв до себе Петруся, і хлопчик був зачислений до розвідувальної роти Н-ської дивізії. Він ходив у розвідку, виконував різні доручення і завжди рвався в найнебезпечніші місця (Багмут, Щасл. день.., 1951, 58);
Над гаєм кожного ранку з’являвся ворожий розвідувальний літак, якого прозвали «рамою» (Підс., Віч-на-віч, 1962, 178);
Геологічними і геофізичними розшуками на заході і сході республіки [УРСР] виявлені десятки перспективних структур, де буде організовано розвідувальне буріння (Гірн. пром.., 1957, 95);
Перспективу дальшого піднесення видобутку [нафти] створює буріння нових експлуатаційних і глибоких розвідувальних свердловин (Наука.., 8, 1956, 12).
Значення в інших словниках
- розвідувальний — розві́дувальний прикметник Орфографічний словник української мови
- розвідувальний — -а, -е. Стос. до розвідування, пов'язаний з ним. || Признач. для розвідування. Розвідувальна служба. Розвідувальний центр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвідувальний — РОЗВІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розвідування, пов'язаний з ним. Майору Кравченкові Білогоров наказав розвідувальним боєм обійти зосереджених німців зліва (Іван Ле і... Словник української мови у 20 томах