1. Словник української мови у 20 томах

розгадник

РОЗГА́ДНИК, а, ч.

Той, хто вміє розгадувати що-небудь.

Розгадник кросвордів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгадник — розга́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розгадник — -а, ч. Той, хто вміє розгадувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгадник — ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови
  4. розгадник — РОЗГА́ДНИК, а, ч. Той, хто уміє розгадувати що-небудь. Словник української мови в 11 томах