1. Орфографічний словник української мови

розгадник

розга́дник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгадник — -а, ч. Той, хто вміє розгадувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгадник — РОЗГА́ДНИК, а, ч. Той, хто вміє розгадувати що-небудь. Розгадник кросвордів. Словник української мови у 20 томах
  3. розгадник — ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови
  4. розгадник — РОЗГА́ДНИК, а, ч. Той, хто уміє розгадувати що-небудь. Словник української мови в 11 томах