розгвинчування

РОЗГВИ́НЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розгви́нчувати 1.

Бурили ми її [свердловину] за допомогою електропривода, застосували тут гідроочистку глинистого розчину, пневматичні ключі для загвинчування і розгвинчування труб та іншу новітню техніку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгвинчування — розгви́нчування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розгвинчування — -я, с. Дія за знач. розгвинчувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгвинчування — РОЗГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розгви́нчувати 1. Бурили ми її [свердловину] за допомогою електропривода, застосували тут гідроочистку глинистого розчину, пневматичні ключі для загвинчування і розгвинчування труб та іншу новітню техніку (Рад. Укр., 3.VІІІ 1961, 2). Словник української мови в 11 томах