1. Словник української мови у 20 томах

розгвинченість

РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм.

Властивість за знач. розгви́нчений 2.

Зціпивши зуби, він [Городовський] кричав сам собі, що у відповідь на цю дику розгвинченість мусить затримати Тоню до ранку, а передусім заборонити їй одягатись. Але кожне його зусилля викликало тільки нову спазму огиди, і він мовчав, охоплений колючим нервовим холодом (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгвинченість — розгви́нченість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розгвинченість — -ності, ж., розм. Властивість за знач. розгвинчений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгвинченість — РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. розгви́нчений 2. Словник української мови в 11 томах