розгвинченість
розгви́нченість
-ності, ж., розм.
Властивість за знач. розгвинчений 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгвинченість — розгви́нченість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- розгвинченість — РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. розгви́нчений 2. Зціпивши зуби, він [Городовський] кричав сам собі, що у відповідь на цю дику розгвинченість мусить затримати Тоню до ранку, а передусім заборонити їй одягатись. Словник української мови у 20 томах
- розгвинченість — РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. розгви́нчений 2. Словник української мови в 11 томах