1. Орфографічний словник української мови

розгвинченість

розгви́нченість

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгвинченість — -ності, ж., розм. Властивість за знач. розгвинчений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгвинченість — РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. розгви́нчений 2. Зціпивши зуби, він [Городовський] кричав сам собі, що у відповідь на цю дику розгвинченість мусить затримати Тоню до ранку, а передусім заборонити їй одягатись. Словник української мови у 20 томах
  3. розгвинченість — РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. розгви́нчений 2. Словник української мови в 11 томах