розглядач

РОЗГЛЯ́ДАЧ, а, ч.

Той, хто розглядає кого-, що-небудь.

Розглядач експонату.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розглядач — розгля́дач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розглядач — -а, ч., діал. Нишпорка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розглядач — Розглядач, -ча м. Соглядатай. Опат. 75. Словник української мови Грінченка