1. Словник української мови у 20 томах

розгонистість

РОЗГО́НИСТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. розго́нистий.

Підходить [Лукія Назарівна] до робітників, здоровкається. В рухах, у мові є якась природна гідність, розгонистість (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгонистість — розго́нистість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розгонистість — -тості, ж. Властивість за знач. розгонистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгонистість — РОЗГО́НИСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. розго́нистий. Підходить [Лукія Назарівна] до робітників, здоровкається. В рухах, у мові є якась природна гідність, розгонистість (Гончар, Тронка, 1963, 79). Словник української мови в 11 томах