розгризати
РОЗГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш; недок., РОЗГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., що.
Гризучи, розкушувати, розтирати зубами що-небудь тверде, міцне.
Під лавою шкряботить, розгризаючи погублені кимось насінини, миша (Ю. Мушкетик);
– Галько, спали їх, ножами зріж! Зріж на мені пута, – вив Карпо, всмоктуючи тілом вірьовки, розгризаючи їх зубами (Григорій Тютюнник);
Одна з мавп схопила горіх обома лапами й спритно розгризла, вибираючи зерно... (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгризати — розгриза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгризати — -аю, -аєш, недок., розгризти, -зу, -зеш, док., перех. Гризучи, розкушувати, розтирати зубами що-небудь тверде, міцне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгризати — ГРИ́ЗТИ (зубами роздрібнювати щось тверде), РОЗГРИЗА́ТИ (розкушуючи); ОБГРИЗА́ТИ (з кінців, з усіх боків); ТОЧИ́ТИ, ТРУБИ́ТИ (про гризунів); ТЛИ́ТИ (про комах). — Док.: погри́зти, розгри́зти, обгри́зти, наточи́ти. Марусякові ніби захотілося їсти. Словник синонімів української мови
- розгризати — РОЗГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш; недок., РОЗГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., перех. Гризучи, розкушувати, розтирати зубами що-небудь тверде, міцне. Під лавою шкряботить, розгризаючи погублені кимось насінини, миша (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах