розгрузлий
РОЗГРУ́ЗЛИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. акт. до розгру́знути.
Розгрузлі від дощів дороги;
// у знач. прикм.
Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом – і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський);
Біг [вітер], поспішав розгрузлими городами, наштрикнувся на гострого сучка. І тепер шаленіє, квилить, плаче між дерев (Ю. Мушкетик);
Легенький сніжок притрушував розчовгане і розгрузле подвір'я (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгрузлий — розгру́злий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- розгрузлий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до розгрузнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгрузлий — ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт... Словник синонімів української мови
- розгрузлий — РОЗГРУ́ЗЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до розгру́знути; // У знач. прикм. Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Коцюб. Словник української мови в 11 томах