1. Словник української мови в 11 томах

розгрузлий

РОЗГРУ́ЗЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до розгру́знути;

// У знач. прикм.

Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Коцюб., II, 1955, 32);

Біг [вітер], поспішав розгрузлими городами, наштрикнувся на гострого сучка. І тепер шаленіє, квилить, плаче між дерев (Мушк., Серце.., 1962, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгрузлий — розгру́злий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгрузлий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до розгрузнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгрузлий — РОЗГРУ́ЗЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до розгру́знути. Розгрузлі від дощів дороги; // у знач. прикм. Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом – і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Словник української мови у 20 томах
  4. розгрузлий — ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт... Словник синонімів української мови