розгінний

РОЗГІ́ННИЙ, а, е.

Стос. до розгону (у 1, 2 знач.).

Широка в'їжджена дорога... Ніде на обрії нема жодного деревця. Тільки – степ і степ, розгінний, мовчазний, випалений сонцем український степ (М. Слабошпицький);

На спеціальній розгінній споруді з шаленою швидкістю оберталося серце турбогенератора – сталевий ротор вагою 60 тон (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгінний — розгі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розгінний — -а, -е. Стос. до розгону (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгінний — РОЗГІ́ННИЙ, а, е. Стос. до розгону (у 1, 2 знач.). Словник української мови в 11 томах