1. Словник української мови у 20 томах

роздавлений

РОЗДА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до роздави́ти.

Навесні пароплав був роздавлений кригою (з наук.-попул. літ.);

Кожен користався Дніпром по-своєму. Той гнав на ньому плоти, той купався, а Ганна Лавренко, ця мала його собі тепер люстром, замість люстерка, роздавленого в дорозі (О. Гончар);

[Шервуд:] Роздавлений, я не благаю про помилування. Але чому ж мені судилося помирати так повільно і в таких муках!.. (О. Левада);

// у знач. прикм.

Руку розняли – там лежав роздавлений рак (Панас Мирний);

Зареготав вітер. В страху останнім ревнули дерева, ріжущим [ріжучим] криком закричало роздавлене якесь звіря (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздавлений — розда́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роздавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роздавити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздавлений — РОЗДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до роздави́ти. Навесні пароплав був роздавлений кригою (Видатні вітч. геогр.., 1954, 100); Кожен користався Дніпром по-своєму. Словник української мови в 11 томах