роздебендювання

РОЗДЕБЕ́НДЮВАННЯ, я, с., діал.

Розмова, балачки знічев'я.

Злість мене взяла, не дослухав я його роздебендювання (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздебендювання — роздебе́ндювання іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. роздебендювання — -я, с., діал. Розмова, балачки знічев'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздебендювання — РОЗДЕБЕ́НДЮВАННЯ, я, с., діал. Розмова, балачки знічев’я. Злість мене взяла, не дослухав я його роздебендювання (Фр., II, 1950, 135). Словник української мови в 11 томах