1. Словник української мови у 20 томах

роздебендювати

РОЗДЕБЕ́НДЮВАТИ, юю, юєш, недок., діал.

Знічев'я розмовляти.

Спокійнесенько роздебендювали молодчики, і роздебендювали б, якби хлопці не підняли ґвалту (А. Свидницький);

Старші, батьки родин, пили й роздебендювали про політику (І. Франко);

// Займатися балачками.

– Хоч ви не каркайте. Не тямите нічого, то й не роздебендюйте (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздебендювати — Роздебе́ндювати: — базікати, чванитися [6;36] — патякати, базікати [20] Словник з творів Івана Франка
  2. роздебендювати — роздебе́ндювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. роздебендювати — див. говорити; просторікувати Словник синонімів Вусика
  4. роздебендювати — -юю, -юєш, недок., перех. і без додатка, діал. Знічев'я розмовляти. || Вести балачки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. роздебендювати — РОЗДЕБЕ́НДЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. і без додатка, діал. Знічев’я розмовляти. Спокійненько роздебендювали молодчики, і роздебендювали б, якби хлопці не підняли гвалту (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  6. роздебендювати — Роздебе́ндювати, -дюю, -єш гл. Растабаривать, болтать. Спокійнесенько роздебендювали молодички. Св. Л. 286. Словник української мови Грінченка