1. Словник української мови у 20 томах

роздертий

РОЗДЕ́РТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розде́рти.

Видко роздертий в боротьбі комір і туго скручені позаду руки (М. Коцюбинський);

Люто рвонулися вгору оскалені, роздерті вудилами кінські морди (О. Гончар);

Русь була роз'єднана і роздерта внутрішніми межиусобицями [міжусобицями] (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздертий — розде́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роздертий — див. драний Словник синонімів Вусика
  3. роздертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роздерти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздертий — РОЗДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розде́рти. Видко роздертий в боротьбі комір і туго скручені позаду руки (Коцюб., II, 1955, 258); Люто рвонулися вгору оскалені, роздерті вудилами кінські морди (Гончар, II, 1959, 433)... Словник української мови в 11 томах